Вперше подавати єдину звітність роботодавці почали за І квартал 2021 року. Заспокоїмо, що у 2022 році квартальність цього звіту зберігається.
При цьому строки подання єдиної звітності теж квартальні, тобто такі самі, які були для форми №1ДФ. Тому роботодавці, а також інші податкові агенти зобов’язані подавати єдину звітність протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до ДПС за основним місцем обліку.
Однак, як ми повідомляли раніше, 6 вересня ВРУ прийняла за основу законопроєкт №6120 про внесення змін до ПКУ щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб.
Ним пропонується змінити податковий період з квартального на місячний для подання платниками податків, у тому числі податковими агентами, платниками ЄСВ, контролюючим органам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску. Відповідні зміни будуть внесені до статей 51, 170, 172-174 та 176 ПКУ.
Як пояснювали законотворці у записці до законопроєкту, об’єднання звітності з ПДФО та єдиного внеску з установленням квартального періоду звітування призвело до:
- відтермінування (від одного до трьох місяців) надходження до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — РЗО) відомостей про заробітну плату працівників, сплату єдиного внеску, страховий стаж застрахованих осіб та несвоєчасності включення звітних періодів для розрахунку розмірів виплат за соціальним страхуванням у випадку тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасного випадку на виробництві, а також пенсії (що впливає, зокрема, на визначення права на пенсію);
- послаблення платіжної дисципліни в частині сплати сум єдиного внеску внаслідок відтермінування граничних строків їх сплати, що впливатиме на забезпеченість фінансовим ресурсом поточних пенсійних виплат;
- відтермінування реалізації заходів впливу для стягнення простроченої заборгованості, оскільки виникнення такої заборгованості відображатиметься за зобов’язаннями, що містяться в квартальному звіті;
- зміщення строку (від одного до трьох місяців) розрахунків показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначені на підставі поданої платниками квартальної звітності, які враховуються для обчислення пенсії;
- неможливості проведення своєчасного щомісячного аналізу основних показників, які впливають на наповнення бюджету Пенсійного фонду України, зокрема фонду оплати праці та кількості застрахованих осіб (виявлення причин зменшення фонду оплати праці за звітний місяць здійснюватиметься після отримання інформації з Державної податкової служби України, що надходить до Пенсійного фонду України в порядку обміну інформацією), а також моніторингу відомостей РЗО щодо виявлення ознак використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин і порушень законодавства про працю з відповідним наданням інформації Державній службі України з питань праці та втрати її актуальності.
Щоб усунути ці недоліки, і пропонується закінчити «експеримент» із квартальним зарплатним звітом, і повернутися до щомісячного звітування. Тільки вже не лише з ЄСВ, а і з ПДФО та ВЗ.
З якого періоду потрібно буде вперше подавати місячну звітність — поки невідомо. Про це розповімо вже після оприлюднення підписаного тексту Закону.